Що необхідно знати при облаштуванні забору води зі свердловини

Одним з етапів будівництва заміського будинку або дачі є облаштування водопостачання. Цим треба займатися ще на етапі проектування, щоб врахувати особливості майбутньої будови, прилеглої території й грунту. Як правило, якщо біля будинку немає виходу до центральної магістралі, поряд з ним встановлюють свердловину, яка дозволяє отримувати чисту воду в потрібному об’ємі. Завдання власника – простежити за тим, щоб вона відповідала санітарним нормам і була укомплектована спеціалізованим устаткуванням.

Матеріали для облаштування свердловин

Буріння свердловини – найкращий спосіб забезпечити будинок або дачну ділянку водою. Найчастіше для цього встановлюють свердловину, глибина якої доходить до артезіанського джерела або водоносного піщаного шару. Переваги артезіанських свердловин :

• глибина 100 м і більше;
• швидкість здобичі води до 10 куб. м/год.;
• термін експлуатації до 50 років.

На відміну від них, свердловини, які добувають воду з піщаного шару, досягають в глибину не більше 50 м. Швидкість роботи у них складає 1,5 куб. м/год., а термін експлуатації – не більше 10 років.

Таким чином, перш ніж вибрати матеріали для свердловинної установки, треба уважно вивчити доступне джерело води. Щоб свердловина довго зберігала технічно-експлутаційні властивості, в її комплектацію включають:

• кесон – пластикову або металеву місткість, що використовується для захисту компонентів системи;
• гідроакумулятор – облаштування закритого або відкритого типу, функція якого полягає у безперервному поданні води;
• насос – облаштування занурювального або поверхневого типу, яке качає воду на поверхню;
• оголовок – конструкцію, яка перешкоджає попаданню всередину системи сміття, талих вод і дощу;
• систему автоматичного управління, яка стежить за рівнем навантаження і запобігає несправності устаткування.

При виборі насоса враховують потреби усіх, хто мешкатиме у будинку або на дачі, щоб він зміг забезпечити їх потрібним об’ємом води. Бажано, щоб в нім був передбачений захист від «сухого ходу». Він дозволить йому працювати навіть тоді, коли рівень води буде мінімальним.

Схеми облаштування водопостачання

У заміських будинках і дачах облаштування системи водопостачання, як правило, проходить за двома схемами. Одна з них передбачає встановлення автоматизованої насосної станції, друга – монтаж глибинного насоса з накопичувальним баком. Розглянемо особливості кожної з них:

1. У першій схемі використовують автоматизовану насосну станцію з занурювальним насосом. Саме він подає воду в гідропневматичний бак місткістю 100-500 л, який зазвичай встановлюється в підсобному приміщенні. Усередині нього розміщується мембрана, яка ділить його на два відділення. До неї підключається реле, що регулює об’єм води у баку. За живлення занурювального насоса відповідає електричний кабель, за водопостачання будинку – трубопровід.
2. У другій схемі використовується глибинний насос, який гойдає воду в пластиковий або сталевий бак, встановлений на самому верхньому поверсі будівлі. Перепад висоти створює тиск, який і дозволяє воді рухатися по трубах. У баку передбачений поплавцевий вимикач, який при зниженні рівня автоматично запускає насос. Останній за допомогою металевого троса поміщається у свердловину. Його оснащують зворотним клапаном, який не дає воді спускатися назад у свердловину.

Вартість облаштування водопостачання в обох варіантах залежить від глибини буріння свердловини, виду використовуваного насосного устаткування, кількості вузлів роздачі води у будівлі.

Нюанси облаштування водопостачання

Для підтримки продуктивності системи водопостачання при її облаштуванні враховують безліч нюансів. Ось деякі з них:

1. Котлован для свердловини роблять глибиною приблизно 1,8 – 2 м, шириною – 1,5 м.
2. Для своєчасного відкачування талих і грунтових вод передбачають додаткове поглиблення.
3. Кесон розташовують строго в центрі котловану, а закопують його так, щоб над поверхнею залишалася тільки кришка.
4. Насос встановлюють на відстані приблизно 1 м до водоносного джерела.
5. При установці гідроакумулятора залишають вільне місце, щоб було зручно проводити ремонт і техобслуговування.
6. Для кріплення гідроакумулятора використовують гумовий ущільнювач, який знижує рівень вібрації.
7. До складу автоматики включають пульт управління, призначений для контролю над роботою реле тиску і насоса, а також для захисту від стрибків напруги.

Для багатьох власників будинків облаштування свердловини з кесоном – дороге рішення, тому вони віддають перевагу бюджетним схемам. Одна з них передбачає встановлення адаптера. Його використовують для з’єднання обсадної труби свердловини та водопровідної труби, що веде з будинку. Недолік цієї схеми полягає в тому, що у разі несправності доводиться виривати із землі усе устаткування. Проте на практиці такі ситуації зустрічаються рідко.

Облаштування індивідуального водопостачання – один з самих трудомістких і витратних етапів будівництва будинку. Проте якщо його успішно реалізувати, то можна забезпечити усю сім’ю і дачну ділянку чистою питною водою. Якщо при облаштуванні джерела водозабезпечення у власника виникає безліч питань, краще довірити проектування та встановлення свердловини професіоналам.